Телефоны экстренных служб Украины

   Телефоны экстренных служб Украины  

Милиция

Оперативная справочная служба при ГУ МВД Украины в Киеве по поиску безвестно исчезнувших граждан (044)2129188

Служба поиска детей (044)2514851

Справки о дорожных случаях (о потерпевших в ДТП) по Киеву (044)2131033

Бюро находок ГУ МВД в Киеве (044)2297844

 

МВД. Областные управления (оперативный дежурный)

 

АР Крым (0652)296444

Винницкая (0432)322634

Волынская (03322)44298

Днепропетровская (0562)415252

Донецкая (0622)918600

Житомирская (0412)407314

Закарпатская (0312)614570

Запорожская (0612)398484

Ивано-Франковская (03422)25113

Киевская (044)2122123

Кировоградская (0522)241560

Луганская (0642)522450

Львовская (0322)724744

Николаевская (0512)498200

Одесская (0482)227421

Полтавская (0532)562351

Ровенская (0362)292786

Сумская (0542)221702

Севастополь (0692)550202

Тернопольская (0352)271560

Харьковская (057)7002932

Херсонская (0552)225502

Хмельницкая (0382)794732

Черкасская (0472)193316

Черниговская (0462)178316

Черновицкая (03722)26835

 

ГАИ. Телефон доверия

ДГАИ МВД Украины (044)2124659

АР Крым (0652)254597

Винницкая (0432)213333

Волынская (03322)96244

Днепропетровская (056)7445192

Донецкая (062)3452330

Житомирская (0412)407341

Закарпатская (0312)612735

Запорожская (0612)398620

Ивано-Франковская (03422)30573

Киевская :(044)2457793

Киев (044)2137064

Кировоградская (0522)235389

Луганская (0642)953232

Львовская (0322)646941

Николаевская (0512)212091

Одесская (0482)459065

Полтавская (0532)590764

Ровенская (0362)635821

Сумская (0542)221001

Севастополь (0692)570000

Тернопольская (0352)228686

Харьковская (0572)430761

Херсонская (0552)432536

Хмельницкая (03822)22037

Черкасская (0472)470202

Черниговская (04622)56302

Черновицкая (0372)550513

 

МЧС. Региональные аварийно-спасательные службы

Главный штаб Государственной военизированной горноспасательной службы (044)4556289

Региональная служба координации авиационных работ по поиску и спасению (044)2473287

Центральный военизированный (специальный)аварийно-спасательный отряд (044)2473170

Украинский научно-практический центр экстренной медпомощи и медицины катастроф (044)5185708

Государственная поисково-спасательная служба на водных объектах (044)2473019

Украинская хозрасчетная служба спасания на воде и ликвидации опасных загрязнений (044)2136761

АР Крым Контрольно-спасательная служба Крыма (0652)253158

Киевская область Спасательная водолазная служба (044)4170243

Киевская область Аварийно-спасательная 303 (044)2952447

Луганская область Областная спасательно-водолазная служба (0642)524473

Одесская область Одесский региональный координационный центр реагирования на чрезвычайные ситуации на водных объектах (оперативный дежурный) (048)7155644

Одесская область Морская аварийно-спасательная служба (МАСС)ГП (0482)242092

Полтавская область Специализированная военизированная аварийно-спасательная часть (СВАСЧ)(Корсика-Вензельный-Фонтан) (05322)41979

Харковская область Областная государственная спасательно-водолазная служба (057)7070262

Черновецкая область Станция спасения на водах (03722)29623

Черниговская область Станция спасения на водах (04622)45347

 

Управления по делам защиты прав потребителей по областям

Киевское городское управление (044)4171738

Винницкое (0432)399955

Волынское (0332)724826

Днепропетровское (0562)428461

Донецкое (062)3353649

Житомирское (0412)418986

Закарпатское (0312)616374

Запорожское (0612)643772

Ивано-Франковское (03422)24866

Киевское (044)2288258

Кировоградское (0522)222653

Луганское (0642)585912

Львовское (0322)722863

Николаевское (0512)368344

Одесское (048)7283845

Полтавское (05322)73883

Ровенское (0362)221423

Сумское (0542)333487

Тернопольское (0352)523216

Главное Харьковское (057)7003965

Херсонское (0552)246052

Хмельницкое (0382)795155

Черкасское (0472)473582

Черновицкое (03722)25268

Черниговское (04622)74884

АР Крым (0652)544489

Севастопольское (0692)545157

 

«ГУ УСП в АР Крим»

У ЧИЇХ РУКАХ МАЄ БУТИ ПОРЯТУНОК?

 У квітні в Сімферополі відбувся міжрегіональний науково-практичний семінар, на якому його учасники розглядали форми і методи вдосконалення управління житлово-комунальними аспектами якості життя населення («Голос України» за 28 квітня 2007 року).
Організатором і координатором семінару виступила структура, яка, на перший погляд, до декларованої теми розмови якщо і мала стосунок, то дуже віддалений: Всеукраїнське громадське об’єднання «Українська Служба Порятунку» (УСП). Проте з доповіді першого заступника голови Ради управління цієї організації генерал-майора УСП О. Музики, в якій Олександр Іванович роз’яснив тим, хто зібрався, завдання УСП з впровадження і реалізації комплексних програм розвитку стратегій захисту громадян від екологічних, техногенних і соціальних катастроф, і подальших доповідей семінару дедалі виразніше вимальовувалися контури пропонованого механізму цивільного захисту населення в мирний час. Тема, треба визнати, досить складна для того, щоб у ній розібратися неспеціалісту, а тим паче, що називається, «зненацька». Однак розбиратися в ній потрібно: події в Новобогданівці і нещодавня залізнична катастрофа у Львівській області, які негативно позначилися на соціальній захищеності населення, — додаткові підтвердження актуальності теми. Тому наш кореспондент скористався можливістю поспілкуватися з О. Музикою, коли він у чергове приїхав до Севастополя для обговорення з ученими, очолюваними кандидатом географічних наук Прималеним, головою Кримського аерокосмічного агентства і, водночас, начальником окремого департаменту спеціальних наукових досліджень УСП, реалізацію конкретних кроків з реформування системи забезпечення якості життя населення.
— Олександре Івановичу! Все-таки, чому ваше громадське формування бере на себе функції, які, на мій погляд, уже виконують МНС, структури ЖКГ, екологи? …
— Почну з теорії, хоча це може видатися нудним. Але все-таки: у статтях 3 і 27 Конституції України сказано, що людина, її життя і здоров’я, безпека — соціальна цінність. А конституційним зобов’язанням держави є не лише захист життя людини, а і забезпечення прав людей захищати своє життя і здоров’я, а також життя і здоров’я інших людей від протиправних зазіхань.
Водночас зміни, що відбулися в Україні останнім часом, створили передумови для концептуально нового формування можливостей і необхідності активної участі громадян у суспільному житті країни. Насамперед це стосується формування державних поглядів на побудову нової стратегії національної безпеки — екологічної, техногенної. Громадськість одержала можливість разом з державними органами здійснювати незалежний комплексний аналіз сучасного соціально-економічного, політичного, етнопсихологічного життя населення і прогнозувати подальший розвиток нашої країни, у т. ч. і в питаннях забезпечення безпеки. За певної підтримки з боку держави громадськість зможе зробити поглиблений техніко-економічний аналіз явних ризиків з наданням переваги екологічному захисту населення, комплексному реформуванню поглядів структур виконавчої влади і самоврядування, проводити заходи, спрямовані на спільне, найконсолідованіше вирішення питань захисту населення.
Тепер до практики, тобто до нашої організації. УСП своїми завданнями вважає:
— впровадження і реалізацію комплексних програм розвитку екологічної, техногенної та інших стратегій захисту громадян у державі;
— здійснення моніторингу і запобігання виникненню аварійних ситуацій, попередження техногенних аварій, природних катастроф, у тому числі масових радіаційних заражень, епідемій і епізотерій, руйнування будинків і споруд: інженерних мереж, трубопроводів, інформаційних мереж, зв’язку тощо.
Наша організація поєднує різні недержавні структури, діяльність яких спрямована на вирішення вищезазначених питань з урахуванням об’єднання могутнього потенціалу громадських організацій і досвіду державних структур.
Перед собою, крім іншого, ми ставимо загальне завдання: організувати проведення і координацію наукових досліджень у фундаментальних і прикладних проблемах природних, технічних, суспільно-політичних наук для створення безпечного для проживання людини навколишнього середовища, проведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та їхнє запобігання силами активної частини самого населення з попередньою навчально-методичною і організаційно-технічною підготовкою таких заходів.
— Державні структури працюють на підставі законів, постанов, указів та інших нормативно-правових актів? Чи не буде ваша діяльність підмінювати їх, а, можливо, навіть заважати?
— У Законі України «Про благоустрій населених пунктів» сказано: «благоустрій населених пунктів — комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з поліпшення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля». Виходячи з цього, можна дійти висновку, що вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування є одним із ключових моментів формування політики розвитку та ефективної системи захисту населення. Саме органи місцевого самоврядування найбільш наближені до всіх територіальних проблем і покликані оперативно реагувати на виникнення будь-яких НС. У певному сенсі органи місцевого самоврядування змушені створювати постійно діючу систему безпеки в зв’язку зі значним зростанням кількості і масштабів природних і техногенних аварій і катастроф.
Отже, основні проблеми заходів з безпеки населення і територій віддані в компетенцію виконавчих органів. Однак варто погодитися з тим, що цей закон фактично не містить норм організаційно-правового характеру, які забезпечували б безпеку на приналежній їм території. Слід зазначити, що органи місцевого самоврядування найбільш тісно пов’язані з повсякденною і практичною роботою із забезпечення життєдіяльності населення на приналежній території і зобов’язані сформувати адекватний організаційно-правовий механізм їхнього функціонування.
Водночас базовий указ «Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» у сфері регулювання діяльності органів місцевого самоврядування обмежений фактично тільки переліком прав і зобов’язань, але не має концептуального характеру і не створює необхідних організаційних механізмів для реалізації компетенції.
Сформована до нинішнього часу практика сприяння з боку органів влади потерпілим від негативних природних і техногенних явищ не завжди своєчасна і адекватна обсягу збитків і зниження якості побутових умов.
Спричинено це різними причинами, основними з яких є: правова недосконалість процедури визнання моральної і матеріальної шкоди від погіршення житлово-комунальних аспектів якості життя; множинність негативних чинників, коли можуть бути зруйновані (чи втратити споживчі властивості, наприклад, у результаті зараження) житло та інженерна інфраструктура систем життєзабезпечення дахом, їжею, питною водою, теплом, санітарним очищенням від рідких стоків і твердих відходів; несподіване настання негативних явищ; відсутність необхідної міжвідомчої координації в мирний час через швидкоплинність подій у разі недосконалості застосовуваних методів і засобів контролю і керування процесом сприяння потерпілим; недостатність якості планування і засобів санітарного очищення потерпілих територій; низький рівень громадської підтримки превентивних і оперативних дій у порятунку населення, включаючи евакуацію і тимчасове розселення потерпілих до прийняття органами влади адекватних адміністративних рішень; несвоєчасність розв’язання проблеми надання медичної допомоги потерпілим; невизначеність сфери відповідальності і прав посадових осіб за розробку і реалізацію адміністративної теорії і практики сприяння в мирний час потерпілому від погіршення якості побутових умов населенню.
З метою вдосконалення сформованої практики сприяння потерпілим від негативних природних і техногенних явищ у мирний час УСП ухвалено рішення про реалізацію низки конкретних заходів на базі його територіальних управлінь. Основними принципами визначені вивчення і тиражування напрацьованого наукового і практичного досвіду в сфері автоматизації управління адміністративними територіями і природно-господарськими комплексами в інтересах населення, автоматизація процесів обліку і контролю ризиків різних аварій і загроз їхнього прояву, а також створення територіальних умов для розвитку і державної підтримки ініціативи громадських організацій із взаємодії з державними і комунальними спеціалізованими відомствами.
— Які конкретні завдання ви ставите перед севастопольськими вченими? …
— Севастопольці допоможуть нам вирішити три глобальні завдання.
Перше — методичне і нормативне забезпечення. Його можливо вирішити за допомогою створення державного замовлення на розв’язання проблеми планування і управління раціональним і безпечним розвитком населених пунктів. Для цього необхідно реалізувати можливості територіальних частин регіональних і галузевих рівнів Програми національної інформатизації в структурі програми інформатизації місцевого самоврядування, яку також потрібно забезпечити нормативно-правовим статусом. Інші напрями додаткової законодавчої і підзаконної бази для виключення інтуїтивності необхідно визначити шляхом розробки моделі погроз якості життя в населених пунктах України на прикладі наявних розробок у Севастополі та намічених завдань у Джанкої.
Друге — організаційне і технічне забезпечення. Необхідне створення генерального підрядника в рамках завдань і на базі УСП та її територіальних управлінь. Таке завдання вирішується також шляхом постановки рішення додаткових науково-прикладних і методичних завдань із співробітництва з системою місцевого самоврядування.
Третє — тиражування наявного досвіду. Генеральний підрядник має організувати кооперацію співвиконавців у вигляді технопарку із завданнями впровадження і прив’язки до місцевих умов типових рішень з організації захисту населення.
Крім того, наукові розробки з цієї теми ляжуть в основу підготовки методичних і навчальних посібників для навчального процесу в Академії УСП.

31.07.07 Бесіду вів Микола МАГДИЧ.

ГУ УСП в АР Крим

www.usp.uaprom.net

www.usp-crimea.io.ua

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ФОРМУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ — Головного Управління Української Служби Порятунку в АР Крим

Продовжується формування підрозділів Головного Управління Української Служби Порятунку в Автонімної Республіки Крим (ГУ УСП АР Крим) та для підвищення оперативної роботи та заходів з питань задоволення та захист законних прав і спільних інтересів своїх членів та громадян України у різноманітних сферах суспільного життя.

Створюється структурний підрозділ ГУ УСП АР Крим у м. Алушта, який очолює «тимчасово виконуючий обов’язки» Начальника Управління УСП м. Алушта при ГУ УСП АР Крим: капітан УСП — Кондратов Вадим Анатолійович.

В зв’язку з цим, на, капітана УСП — Кондратова В. А. покладені, всі права і обов’язки пов’язані з вище вказаною посадою. При повному узгодженні всіх дій в роботі даного підрозділу з керівництвом ГУ УСП в АР Крим.

УСП здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законодавчих актів України, зокрема, Законів України «Про об’єднання громадян», «Про національну безпеку України», «Про аварійно-рятувальні служби»,»Про демократичний та цивільний контроль над воєнною організацією, державними та правоохоронними органами», «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону», «Про охорону навколишнього природного середовища» та Статуту «Української Служби Порятунку».

Чи бути службі порятунку людей на всіх дорогах України?

Вісник «Перевізник UA» (див. №16/2005, публікація «Чи бути службі порятунку людей на всіх дорогах України?») порушив питання щодо стану створення в державі дійової інфраструктури служби швидкого реагування на порятунок людей у разі виникнення не тільки надзвичайних ситуацій, а й «звичайних» — дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Зокрема, відзначалось, що в проекті загальнодержавної концепції безпеки дорожнього руху цьому питанню не приділено належної уваги. Крім цього, у відомому документі «Державна програма забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки» (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.01.2003 р., №56-Р), це питання взагалі відсутнє. Зважаючи на актуальність проблеми підвищення ефективності служби порятунку людей, вісник публікує аналітичний коментар до програми «ЩИТ-2000» з надією, що цю розробку, як варіант, буде взято до уваги в заходах щодо скорочення смертності людей, зокрема й від ДТП.
Програма «ЩИТ-2000» є надбанням громадського об’єднання «Українська Служба Порятунку», розроблена фахівцями в ініціативному порядку з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо створення і функціонування аварійно-рятувальних служб широкого спектру діяльності. На Мал. 1 наведено загальну схему організаційної структури Української Служби Порятунку, яка охоплює всеукраїнський і регіональний рівень та рівень міста. Тобто, дотримано класичну систему вертикального управління ієрархічною інфраструктурою аварійно-рятувальних служб, які згідно з Законом України «Про аварійно-рятувальні служби» можуть створюватись і на громадських засадах.

Відмінною особливістю програми «ЩИТ-2000», розробленої у вигляді рекомендації, є спроба організаційної інтеграції всіх служб цього цільового напрямку на виконання задач порятунку людей, що потерпіли внаслідок аварій, катастроф, ДТП. Вона не вважається альтернативою Міністерству з надзвичайних ситуацій України (державного органу), а в першу чергу спрямована на закриття, так би мовити, вільних ніш надання невідкладної допомоги з боку громадських (недержавних) об’єднань.

Рівень району.
Згідно з рекомендаціями програми «ЩИТ-2000» до служби порятунку в районі входять чотири головні підрозділи. Перший — інформаційно-диспетчерська служба, координатори-диспетчери якої здійснюють прийом та передачу інформації про виявлені випадки надзвичайних ситуацій до відповідного підрозділу, здатного відреагувати необхідною мірою. До оснащення підрозділу віднесено: дві телефонні лінії («гаряча лінія» і звичайна), факсимільний апарат, комп’ютер, система оперативного радіозв’язку. Другий — оперативно-рятувальна служба, яка є основною у з’єднаннях порятунку. Головне завдання — проведення практичних заходів з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного походження та проведення заходів із надання першої термінової допомоги на території району, де служба дислокована. Склад команди — різнобічні фахівці (7 профілів), які забезпечуються технічною (в т. ч. транспортною) комплектацією — близько 30 найменувань.


Третій — контрольно-рятувальна служба. Формується із зазначених вище фахівців і являє собою постійно-мобільні екіпажі рятувальників, що можуть працювати як самостійно, так і спільно з підрозділами державних служб (державно-патрульна служба, пожежні частини тощо). Маршрут патрулювання здійснюється в межах, де за аналізом найчастіше виникають надзвичайні ситуації залежно від дорожньо-погодних умов, пори року та доби або у зв’язку з іншими факторами. Патрульні автомобілі укомплектовуються засобами радіозв’язку та обладнанням, яке давало б змогу надавати термінову медичну допомогу, технічну допомогу рухомому складу та здійснювати протипожежні заходи.

Четвертий підрозділ — оперативно-контрольна служба. Її завдання — здійснення комплексу контрольних заходів, що стосуються стабілізації виробничих процесів, сприяння збереженню матеріально-технічних цінностей на виробництві, в сільському господарстві, в житловому комплексі тощо в межах району. Інструктори цієї служби проходять спеціальну підготовку та атестуються спеціальною комісією.

Рівень міста.
Організаційна структура, матеріально-технічне забезпечення та інші питання створення служби порятунку в місті аналогічні її інфраструктурі в районі.

Рівень області.
До складу Управління служби порятунку в області входять центр оперативної інформації та зв’язків з необхідним оснащенням та центральний підрозділ оперативного реагування в області зі штатом фахівців і мобільним комплектом технічних заходів. У структурі управління передбачено відділ фінансів і відділ кадрів (такі відділи передбачено й у структурах служб району і міста).
Загальною для структур служб порятунку є організація і підготовка умов укладання договорів та угод фінансово-матеріального плану з організаціями та підприємствами, договорів про співпрацю та взаємодію з державними і недержавними організаціями.

Головне управління Української Служби Порятунку являє собою центральний структурний підрозділ. Його завдання — організація та проведення оперативних заходів та координація дій управлінь в областях, проведення централізованого забезпечення рятувальних та інших підрозділів фінансуванням, інформацією, нормативними актами, технічними засобами, організація міжрегіональних відносин та співпраці в ході реалізації заходів. До структурних підрозділів Головного управління входять 6 основних департаментів. 
 

 

 

Ознайомлювальний відео-ролік —»Дорожній патруль Української Служби Порятунку»

«ГУ УСП АРК»